14 жовтня 2014

Форма vs контент: яким буде інтернет за 10 років

Інформація стане взаємозамінною, відео – коротшим, а збагачена реальність кардинально змінить своє призначення. Такі результати простого спостереження за циклами розвитку мережі. Спеціально для Platfor.ma Артем Захарченко, викладач, журналіст, автор підручника з інтернет-медіа та книги «Революція ґаджетів» поміркував про те, як епоха контенту змінила мережу та весь навколишній світ, і які тренди в медіа виявляться актуальними за 10 років.

 

 

Якщо ви цікавитеся новими медіа, ви, мабуть, не раз зустрічали коментарі дизайнерів про те, чому плаский дизайн змінив об'ємний, чому текстури та градієнти поступилися основним кольорам та чітким контурам.

 

Так, дійсно, вся справа в постійному чергуванні моди на просте та складне, на модерне і традиційне, на натуральне та штучне. Але візуальна мода – лише один невеличкий прояв постійних коливань людської культури.  

Техніка, наука, мистецтво, медіа, комунікація, філософія – з ними всіма відбуваються приблизно однакові циклічні процеси, в них майже одночасно з’являються тенденції, характерні для кожної нової епохи.

Якщо розглядати ці цикли у найзагальніших поняттях, то виходить, що вони є зміною епох контенту та форми. У мистецтвознавстві це називається чергуванням монументального та орнаментального мистецтва. І ось зараз настав черговий апогей епохи контенту. Вона почалася приблизно у 2004-2005 роках, до України докотилася приблизно у 2007-2008 році. І зараз захопила уже всі сфери людського життя.

 

Ось декілька прикладів, як епоха контенту змінила мережу:

 

— Акаунти на Facebook мають єдиний для всіх дизайн, і відрізняються тільки контентом: текстами, фото, відео тощо. Згадайте, які різноманітні шаблони існували у Livejournal.

 

— Комунікація у нинішніх соцмережах теж орієнтована на зміст, а не на процесс. У Facebook майже не зустрінеш беззмістовних іронічних балачок, які були візитною карткою епохи блогосфери, а також майже відсутня культура віртуальних особистостей: вам навіть можуть закрити акаунт, якщо хтось доведе, що ви його ведете не від свого імені.

 

— Замість скарг на анонімність та вседозволеність у мережі, як це було на початку 2000-х, зараз користувачі, аналітики та філософи дедалі більше розводяться про тотальну відкритість ваших особистих даних і небезпеку їх контролю з боку адміністраторів соцмереж.

 

— В мережеві ЗМІ повернулась мода на тексти для читання – так звані long read. Людям знову потрібні гарні історії, а не лише мерехтіння коротких новинних бріфів.

 

— Те ж саме стосується відеоконтенту: замість відеоподкастів з їхнім формалістським кліповим монтажем, люди тепер частіше воліють дивитися стріми – чистий контент, майже без редакторського опрацювання, де авторське втручання в дійсність відбувається лише на рівні оператора/коментатора.

 

— Аудиторія притомилася від користувацького контенту, який з упевненим виглядом подають абсолютні профани. Зараз більше довіряють професійним журналістським колективам або блогам перевірених експертів.

 

— Технології збагаченої реальності теж зосереджені на контенті: вони повідомляють користувачу додаткову інформацію про об’єкти, які він бачить.

 

Прикладів можна наводити ще багато. При чому описані тенденції проявляються не тільки в мережі. Офлайнове життя і традиційне мистецтво теж зосередилися на контенті.

 

— Модні футболки серій «Keep calm»/«Зберігайте спокій» – це просто стандартні футболки, без специфічного дизайну. Всі вони відрізняються одна від одної тільки написом.

 

— Музика стала іншою, порівняно з початком 2000-х. Найкраще це видно на прикладі гурту «Ляпіс Трубєцкой»: тоді вони продукували абсолютно формалістичну попсу, а зараз – цілком контентну музику, при цьому в обох випадках це приносило їм популярність, бо такий був запит часу. Схожа ситуація – з піснями «Сестер Тельнюк».

 

— Просто порівняйте спецефекти «Матриці» з відносним мінімалізмом «Хмарного атласу».

Фотографія: shutterstock.com
 

— Головною темою, яка обговорювалася під час виборів у США 2000 року, був статевий скандал за участі Біла Клінтона. Завдяки цьому Джорджу Бушу вдалося навісити на демократів ярлик розпусти і перемогти Альберта Гора. На виборах 2012 Барак Обама та Джон Маккейн раздули теми абортів та сексуальних меншин, різко розділивши американське суспільство за ставленням до цих проблем.

 

— Зміна епох вплинула на рекламу. Скажімо, слоганом, МакДональдса на початку 2000-х була фраза «i'm lovin' it». Але вже з 2008 року компанія зосередилася на «контенті» своїх біґ-маків, з фразою «What we're made of».

 

— І навіть війна сьогодні ведеться для створення контенту – картинки, новини або репортажу. Агресор докладає у війні зусиль не більше, ніж треба для створення якісної картинки. Символ нинішньої війни на Сході України – інфографіка РНБО, де показано захоплені/звільнені території України.

 

Ми бачимо, що в наші часи епохи контенту та форми тривають приблизно по 9-10 років. Вони змінюють одна одну не тільки через моду. Коли впродовж 10 років інтелектуали мусували тему інформаційного сміття, неефективності пошуку та донесення інформації в мережі – інтернет мусив відреагувати на цей запит, і створити струнку логічну систему. 

За 2-3 роки життя знову почне потроху ставати формалістичним, зосередженим на процесі та зовнішньому, емоційному ефекті. І це буде відповідь на нинішній страх тотального контролю, на відчуття, що мережа стає нудною та занадто функціональною. Апогей формалізму настане, вочевидь, близько 2023-2024 року.

 Але, звісно ж, це не буде простим поверненням у початок 2000-х.

 

Ось декілька важливих факторів, які сформують специфіку майбутнього періоду панування форми:

 

— Накладення циклу форма/контент на стандартний життєвий цикл нового медіа. А його схема, якщо коротко, така: 1) невміння використовувати переваги нових медіа, переважне користування прийомами старих медіа (епоха web 1.0 у випадку Інтернету, або, наприклад, період в історії радіо, коли для нього просто начитували в прямому ефірі газети); 2) захоплення можливостями нових медіа, немилосердна їх експлуатація (web 2.0 або концепція «акустичного фільму» у радіомистецтві), 3) декларативна відмова від піднабридлих прийомів, ощадливість у використанні спецефектів (епоха web 3.0, яка вже фактично почалася, або ж концепція «радіоп’єси чистого слова»); 4) епоха синтезу всього набутого раніше досвіду, з одночасним зародженням наступного нового медіа (так телебачення виникло в період, коли радіо пройшло весь описаний вище цикл).

 

— Такий новий вид медіа буде, вочевидь, пов’язаний з поширенням технологій збагаченої реальності. Отже, може виникнути особливий формат комунікації за допомогою Google Glass та інших подібних ґаджетів. Можлива також подальша розробка технології прямого підключення нервової системи людини до мережі.

 

— Подальша глобалізація і дифузія представників різних етносів, носіїв різних мов, у розвинені держави. Остаточний перехід від національних держав до держав, побудованих на культурній та політичній ідентичності.

 

— Чергова енергетична революція, зокрема, створення технологій тривалого, ефективного та дешевого акумулювання великих обсягів електроенергії без її втрат. Як наслідок – стрибок у поширенні відновлюваної енергетики та електромобілів.

 

— Наростання напруження між різними регіонами світу, нарощування ними збройного потенціалу.

 

Це тільки ті фактори, які помітні автору: насправді їх, звісно, буде набагато більше. Одне зрозуміло: інформація стане взаємозамінною. Важливим буде буде не що ти повідомляєш, а як повідомляєш; первинним стане процес спілкування, а не конкретні повідомлення. Ось декілька трендів, які виявляться актуальними за 10 років.

 

— Остаточно відійдуть у небуття медіа, які не створюватимуть унікального дизайну для кожної публікованої статті. Недостатньо буде просто заливати текст та картинки в адмінку: тоді вас просто ніхто не читатиме.

 

— Можливе виникнення чогось на зразок мікровідеоблогінгу: адже у користувачів уже не буде часу дивитися новинні відео по 2-3 хвилини, як ми це робимо зараз. Спеціальна програма буде один за одним демонструвати вам записи різних авторів, тривалістю, скажімо, до 14 секунд, склеюючи їх красивими перебивками. Це виглядатиме, як анонс телевізійного випуску, який показується на його початку. Подивилися такі мікроновини – і вирішили, чи хочете ви про якусь тему дізнатися більше.

 

— Метою збагачення реальності буде прикрашання її, а не тільки інформування користувача. Картинка світу в окулярах або за вікном автомобіля набуватиме яскравих відтінків, стімпанкового стилю чи барокової пишності. Друзів можна буде змусити говорити з інтонаціями воганів або Термінатора.

 

— Популярними стануть ті сервіси, які допоможуть користувачам створити їхній унікальний мультимедійний образ. Наприклад, коли ви будете спілкуватися зі мною, то ваша реальність буде збагачуватися не у вашому, а в моєму стилі. Facebook варто підготуватися: молодь миттю піде до такої соцмережі, щойно та виникне.

Фотографія: shutterstock.com
 

— Онлайн-спілкування знову стане непідконтрольним, хаотичним та анонімним. Культура віртуалів відродиться на новому технологічному рівні. Мережа почне, як колись, асоціюватися з великою клоакою, а не з безоднею, що дивиться на тебе.

 

— Можуть створюватися фейкові артефакти на зразок детальних та реалістичних мап вигаданих світів, подібно до нинішньої Google Earth. Наприклад, світів з неевклідовою геометрією.

 

— Синхронний автоматичний переклад – наприклад, у вигляді титрів у ваших окулярах збагаченої реальності – полегшить спілкування різних етносів, і, можливо, посприяє збереженню мовної та культурної ідентичності багатьох народів. Коли важлива не передача інформації, а сам факт спілкування – цього достатньо.

 

— Ви зможете дивитися на світ очима людини, яка знаходиться від вас за тисячі кілометрів. Тому найлінивіші користувачі замість реальної мандрівки до Праги зможуть найняти емігранта з Донбасу, який ходитиме Празьким градом і дивитиметься туди, куди захоче замовник. А сам він в той час у кріслі попиватиме сурогат чеського пива. Знову форма перемагатиме реальний контент.

 

— Бойові дії перетворяться на війну заради війни. Важливим буде процес загибелі людей, їхніх мук та поневірянь. Як за часів Першої світової війни, коли фронт роками майже не рухався, але мільйони бійців ішли на той світ у хмарах іприту.

 

Усе викладене не означає, що треба прямо зараз хапатися за створення мікровідеоблогінгу або інтерактивної карти Пандори. Якщо зробити це зарано – то популярність отримаєте не ви, а ваші наступники. Та й прогноз наразі може бути лише дуже приблизним.

 

Одне зрозуміло: ми навіть уявити не можемо, наскільки майбутня епоха буде яскравою та безглуздою, і скільки в ній буде нових можливостей.

 

Матеріали в рамках розділу Media Innovations Lab виготовлені за сприяння Фонду розвитку українських ЗМІ посольства США в Україні.

Підписатися на новини проекту у facebook можна тут.


comments powered by Disqus