8 листопада 2016

Інтернет, який забагато знав: чому алгоритми Google і Facebook контролюють наше життя

Google надає актуальну персоналізовану інформацію в обмін на наші дані. Facebook підбирає новини, які, за логікою алгоритму, будуть цікавити саме вас, бо вже привернули увагу ваших друзів та  друзів ваших друзів. Ваша стрічка новин у соцмережі унікальна, так само і результат пошуку будь-чого. Одні кажуть, що це зручно та комфортно, інші – що це катастрофа для свободи волі. Platfor.ma розбиралась, які ж питання виникають до персоналізації в мережі.

 

 

Нещодавно я шукала в Google «шини», але замість бажаного результату дізналась, де можна придбати шини у Києві, Львові та Бердянську. Саме в тих локаціях, де востаннє був використаний мій браузер. Замість того, щоб дізнатись інформацію, яка насправді мене цікавила, я отримала найкорисніші за логікою алгоритмів Google дані, зібрані спеціально для мене. Варто розуміти, що кожен ваш наступний результат пошуку напряму залежить від того, що ви шукали попередньо, де в той час знаходились та які інші вкладки у вашому браузері були відкриті в момент пошуку.

 

Офіційно Google оголосив про персоналізацію пошуку для кожного, хто користується їх продуктом, 4 грудня 2009 року. Хоча вже з 2005 року персоналізація відбувалась для власників облікового запису Google+. Зміни були презентовані з дуже оптимістичним настроєм, проте широкому загалу небагато відомо про те, як саме Google персоніфікує пошуки та де зберігаються зібрані дані. Дослідник Елі Парізер виокремлює аж 57 сигналів, які Google використовує для фільтрації результатів. Втім, що саме це за сигнали, уявити середньостатистичному користувачу важко. Абсолютно точно, що при персоналізації пошуку використовуються ваше місцеперебування, основна мова спілкування в мережі, історія пошуків, веб-історія та соціальні мережі. В багатьох випадках такі результати, надані пошуковиком,  корисні. Але в обмін на що ми отримуємо такий комфорт і відповіді, що випереджають наші питання?  В обмін на таку кількість даних, про які б ви не розповіли ані Google, ані найближчим друзям з власного бажання.

 

Від різних потреб для різних людей як вільного вибору мережа швидко прийшла до різних потреб для різних людей – як нав’язування і комерціалізації.

 

Ця тенденція може суттєво звузити горизонти інформаційного поля, об’єктивність поданої інформації та, зрештою, загрожує демократії. Можливо, це навіть важко вже назвати інформацією, скоріше індивідуальними даними, зібраними за мотивами ваших попередніх дій, локацій та відкритих сторінок. Вже згаданий вище Елі Парізер вважає надзвичайно важливим забезпечити достатню прозорість і багатогранність у роботі алгоритму, щоб користувач мав можливість побачити, як саме інформація проходить через фільтри. А в своїх пошуках або новинній стрічці спостерігати не тільки комфортну і цікаву інформацію, але й важливу та навіть жахливу.  Описаний феномен Елі назвав «filter bubble» (до речі, написана про це книга авторства Парізера відкрила широкий критичний дискурс щодо персоналізації у мережі).

 

Очевидно, що алгоритми персоналізації  застосовують не лише Google та Facebook, а й менші корпоративні монстри з сакраментальною фразою «Вам також може сподобатись...», з іноді такими актуальними, а іноді дуже дратівливими пропозиціями.

 

Можливо, що ситуація з персоналізованим пошуком та «фільтрами-бульбашками» сьогодні перебільшена, бо у теорії Елі є противники та спростування. Так, деякі дослідники після власних експериментів наголошують, що алгоритми та персональна інформація викривлюють пошук мінімально. Журналіст Джейкоб Вайсберг взагалі порівнює теперішню ситуацію з недалеким минулим, коли люди мали доступ до меншої кількості джерел та в більшості отримували інформацію з місцевих газет, тобто мимоволі знаходились в тих самих бульбашках. Але дискурс про рівні персоналізації надзвичайно важливий не тільки з точки зору глобальної демократії, а й з точки зору особистої свободи доступу до інформації.

 

Комфортне інформаційне середовище схоже на тунельний зір в теплих тонах, але комфорт, як відомо, породжує лінь. Можливо, тому більшості користувачів все одно як саме працюють алгоритми пошукових та соціальних мереж. Доклавши зусиль, ви можете зняти частину фільтрів та урізноманітнити свою новинну стрічку. Але навіть дуже постаравшись, ви не дізнаєтесь, які дані вже зібрані на вас корпораціями в мережі. Як невідомо і те, де ці дані будуть використані в майбутньому і як впливатимуть на вас та ваші думки.


comments powered by Disqus