10 листопада 2016

Головні про головне: 5 трендів майбутнього із глобального форуму WebSummit

З 7 по 10 листопада у Лісабоні проходить одна з головних технологічних подій світу WebSummit. Інноватори, підприємці та лідери думок з усього світу раз на рік збираються в одному місці, щоб порозмірковувати про майбутнє цифрового світу. Українка Марія Жданова відібрала для Platfor.ma п’ять головних тенденцій, що обговорювали найкращі світові голови.

 

 

Зі стрічки новин у Facebook вам могло здатись, що кожен другий українець зараз присутній на WebSummit. Це частково так. Організатори заявляють більш ніж 50 тис. учасників зі 166 країн, при цьому Україна в цьому переліку на шостому місці. Цей щорічний захід з 2009 року проводився у Дубліні, але у 2016 вперше переїхав до столиці Португалії.

 

За форматом WebSummit – це декілька паралельних конференції з тематикою від фінансів та  маркетингу до моди та інновацій; центральна сцена, що об’єднує топ-спікерів з компаній на кшталт Facebook, Reddit, політиків та знаменитостей, а також великі павільйони з різноманітними активностями, презентаціями стартапів з усього світу та майданчиками для їх пітчингу. Встигнути побачити і почути усе – неможливо, тому далі п’ять тез про майбутнє технологій за підсумками перших днів саміту.

 

 

Ми живемо в еру боротьби за увагу

Індустріальна революція, постіндустріальне суспільство – що далі? А далі – змагання за увагу. З розвитком технології, прискоренням швидкості інтернету та способів подолання часу і простору увага, яку користувачі можуть приділити окремим частинкам інформації, стає найбільшою цінністю. І мова тут не лише про соціальні мережі та рекламу, яка поступово стає максимально персоналізованою. Це ідея розпорошення на мільйони проблем і пріоритетів. Чи потрібно нам летіти на місяць, якщо ми ще не вирішили наземні проблеми? Ця ідея проходить через більшість виступів першого дня саміту і наштовхує мене на думку, що найуспішнішим стартапом тут міг би стати той, що дозволить одночасно знаходитись у всіх павільйонах одночасно.

 

 

 

 

Віртуальна реальність (VR) вже тут

З виступу CTO Facebook Майка Шрепфера дізнаємось, що VR вже активно увійшов у сферу технологій, розваг, медицини та філантропії. Проект «Clouds over Sidra» – перший фільм у форматі віртуальної реальності, створений ООН спільно з Samsung. Він розповідає про життя табору сирійських біженців в Йорданії. Реалістична картинка не просто допомагає глядачам краще відчути та зрозуміти ситуацію, але й підтримує великі цілі – в березні цього року фільм зібрав $3,8 млрд допомоги для біженців Сирії, хоча планували «лише» $2,3 млрд.

 

Ще більш вражає використання VR у медичних цілях. Головна ідея бразильського «Walk again project» в тому, що навіть повністю паралізованих людей можна змусити знову ходити силою думки. Пацієнтів тренують керувати власним комп’ютерним аватаром через brain-machine інтерфейс: щоразу, коли пацієнт думає про якийсь рух, аватар його втілює. Далі на пацієнта одягають механічний скелет і керування думкою продовжуються, але тепер рухи повторює робот, а пізніше і тіло. Таким чином, восьми пацієнтам з ураженням хребта вже вдалося відновити відчуття дотику та здатність рухати кінцівками.   

 

 

Що стоїть на заваді самокерованим автомобілям?

Не Tesla єдиною! Після успішного запуску електрокарів усі великі автомобільні концерни серйозно замислились над розробкою самокерованих машин. Рік, коли такі авто прийдуть у наші домівки – 2020. Тут варто зауважити, що саме розуміється під загадковим «self-driving cars». Існує класифікація з чотирьох ступенів, де чотири – це повністю автоматизований транспортний засіб. А от автівки з першої категорії вже активно розробляють і тестують, наприклад, в Японії. Така машина може самостійно їхати лише на одній полосі прямої траси. Друга категорія – авто, що може маневрувати між 2-3 смугами автошляху. За словами CEO Renault-Nissan  Карлоса Гона, вони надійдуть у продаж у 2018 році. У 2020 році світ побачить автомобілі, що за згодою із водієм зможуть їхати будь-яким маршрутом та міськими дорогами. І наостанок – четверта категорія: роботи-таксі, що взагалі не потребують водія.

 

То що ж заважає ще швидшому стрибку одразу до 100% самокерування? Три фактори: технології, що мають бути бездоганними, пройдуть тести в найнеймовірніших умовах і будуть враховувати культуру водіння – вулиці Мумбаю, Токіо чи Тбілісі – це не те ж саме, що дороги Нью-Йорку або Лондону. Законодавче регулювання – воно поки що дуже різне у різних країнах, тож виробникам таких авто важко одночасно врахувати всі умови. Чи може водій спати, поки його везе робот? Чи повинен він тримати руки на кермі? Думки розходяться. Нам все ще не вистачає сміливості та впевненості у технологіях, щоб довірити свою безпеку машині. І велике питання – хто буде винен, якщо раптом щось піде не так.

 

 

 

 

Швидкість змін та виклики

Головний маркетолог Forbes задається питанням того, що означає успіх. Адже для читачів це видання завжди було синонімом успіху. Успіх у 90-х роках значно відрізнявся від успіху у розумінні покоління міленіалів. Що в цій ситуаціє повинен зробити Forbes? Максимально швидко адаптуватись до змін. Всі підлаштовуються по-різному: Uber пропонує «спільне споживання» на противагу володінню автомобілями. Рекламні компанії розуміють, що користувачі максимально перемістились до екранів мобільних телефонів, а персоналізована креативна реклама – найефективніша.

 

Проте, перші компанії, що це усвідомили – Google та Facebook. Саме тому вони і володіють найбільшими доходами з реклами. Наступні на черзі політики – їм потрібно зрозуміти, як швидко близиться час, коли технології заволодіють робочими місцями людей. Компанія JustEat в Лондоні вже говорить про роботизовану доставку їжі, яка змінить цілу індустрію. Чи готові будуть політики до нової хвилі незадоволення населення через безробіття? Всюди потрібні швидкі рішення та готовність до швидких змін.

 

 

Мир, дружба, співпраця

На подібних заходах завжди дивують відкритість та доброзичливість учасників. Зробити селфі зі знаменитістю, поспілкуватись у коридорі з мільйонером-інвестором, випити кави з Facebook – тебе переслідує відчуття того, що світом керують не держави, кордони та політики, а підприємці та інновації. Ця думка звучить зі сцени вустами засновника Moon Express – компанії, що планує перші комерційні польоти на Місяць: «Політ у космос за декілька мільйонів доларів? Тепер така опція доступна не лише наддержавам. Підприємці – ось хто стане майбутньою суперсилою».

 

Що дозволяє і корпораціям, і стартапам робити дійсно великі речі – це відсутність бар’єрів у всіх сенсах, та націленість на співпрацю. Facebook відкриває свої дані розробникам, Nissan співпрацює з Microsoft та шукає кращих інженерів з усього світу, мер Лісабону запрошує інвесторів залишатись та розвивати місто. І, повертаючись до початку, в цій цифровій ейфорії непокоїть лише одне питання – чи зруйнують технології демократію, та чи все, що ми знали про світ до цього, скоро стане нерелевантним?

 

Фото надані автором